11 серпня 2026
Війна змінила життя мільйонів українських родин.
Повітряні тривоги ,вибухи, вимушені переїзди, розлука з близькими, постійні негативні новини та невизначеність – усе це, стало частиною реальності, у якій сьогодні зростають наші діти. Навіть якщо дитина мало говорить про війну, це не означає, що вона не переживає. Діти можуть проявляти стрес по-різному: ставати мовчазними або дратівливими, частіше плакати ,боятися, залишатися самі, погано спати, втрачати інтерес до навчання та улюблених занять. Маленькі діти можуть сильніше триматися за батьків і потребувати більше уваги. У такі моменти найважливішою опорою для дитини залишаються близькі дорослі.
Як батькам допомогти дитині пережити страх і стрес в Україні?
Говоріть з дитиною.
Не уникайте її запитань про війну, але відповідайте відповідно до віку
Не забороняйте боятися
Створюйте відчуття безпеки. Під час повітряної тривоги дорослий має спокійно пояснюватидитині послідовність дій.
Зберігайте звичайне життя там, де це можливо: сніданок, навчання, прогулянка, розмова перед сном, сімейна вечеря
Обережніше з новинами. Дитині не потрібно постійно бачити кадри руйнувань, загиблих і поранених, вона має право сміятися, гратися, святкувати день народження, зустрічатися з друзями, малювати та мріяти
Батькам також важливо пам’ятати про себе
Якщо дитина, відчуває сильний страх або інші різні зміни поведінки - варто звернутися по професійну допомогу.
Українські діти сьогодні дорослішають у надзвичайно складних обставинах війни. Ми не можемо забрати з їхнього життя всі тривоги та небезпеки. Але можемо дати їм те, що залежить від нас: любов, підтримку, увагу та відчуття, що вони не залишаються зі своїм страхом наодинці. Будьте поруч.
Слухайте. Обіймайте. Говоріть із дітьми. І щодня нагадуйте їм: « Ти не один. Я поруч»
